- .
Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.
 2521. Курсовий проект - Конструкції одноповерхової промислової споруди та попередньонапруженого елементу | AutoCad
Вибір конструктивних елементів будівлі:
Колони крайнього ряду мають поперечний переріз прямокутний: над кранова частина b1xh1=600х500, підкранова b2xh2=800х500. Колони середнього ряду мають також прямокутний переріз: над кранова частина b3xh3=600х500, підкранова b4xh4=800х500. Відмітка підошви фундаменту d=-2.8 м. Відмітка верхнього обрізу фундаменту -0,150 м. Залізобетонні підкранові балки довжиною l=12 м и l=6 м. Висота підкранових балок hb=1400 мм i 800 мм. Матеріал стін стінові панелі. Район будівництва 2. Величина снігове навантаження < ] складає S0=1,0кПа,вітрове навантаження складає w0=0.38 кПа.
Дата добавления: 11.10.2012
|
|
2522. Заготовка кормов | Компас
Технологічний процес приготування кормів в тваринництві передбачає обов’язкову операцію змішування компонентів. Рівномірний розподіл складових частин кормосуміші для тварин – найважливіша умова їх використання. Ця операція набуває першорядне значення при годівлі тварин повнораціонними комбікормами, наприклад, при утриманні птиці на птахофабриці. Комбікорм для птиці необхідно збагачувати мікроелементами, вітамінами та біологічно-активними речовинами, кількість яких 6 – 12, а вага складає менше 0,01% (по масі).
Одним з можливих шляхів поліпшення процесу змішування може бути використання вібруючого контейнеру з круговою траєкторією коливань. При генеруванні амплітудних значень прискорень більше величини прискорення вільного падіння, завантажена маса володіє властивістю псевдотекучості і починає інтенсивно змішуватись. При завантаженні у віброконтейнер 150 – 200 кг комбікормів і 20 – 40 кг ударних тіл проходе одночасне перемішування і механічне здрібнення складових частин преміксу. Вологість компонентів комбікорму і його основних частин не повинна перевищувати стандартну (8 – 16%).
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ЗМІШУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ РОЗВИТКУ
1.1 Сутність, різновиди процесу змішування та напрями його інтенсифікації.
Перемішування – є процес приведення до тісної взаємодії різних мас продукції за рахунок підвищення контактуючої площі з метою отримання продукта необхідної консистенції, і підтримання останньої, або рівномірного розподілу домішок в основному об’ємі продукції.
За способом реалізації процесу розрізняють механічне, пневматичне та імпульсне перемішування.
Механічне перемішування реалізується за рахунок дії на продукцію обертальних робочих органів (лопатів, бил, резервуару тощо), перепускання продукта через сопла, дезінтегратори, дисмембратори, насоси та інші механічні перешкоди, переміщення продукції у спеціальних транспортних пристроях (шнекових, стрічкових, лопатевих).
Пневматичне перемішування або барботування здійснюється внаслідок переміщення під тиском через шар продукції газовидної маси (повітря або пару).
Імпульсне перемішування відбувається шляхом озвучування, виникнення електрогідравлічного ефекту, при дії вібраційного поля.
Механічне перемішування відзначається ефективністю та різноманітністю технологічного використання. Барботування характеризується простотою реалізації та порівняно невисокою енергоємністю процесу. При імпульсних способах перемішування, хоча і дещо підвищується енергоємність процесу, але значно скорочується його тривалість.
Тип технологічного обладнання визначається не тільки способом реалізації процесу, але і фізико-механічними властивостями продукції, що перемішується.
Змішувачі для сипучої продукції класифікуються на обертаючі та транспортуючі. До перших можна віднести барабанні та конічні змішувачі різних типів, змішувачі з обертаючими кубами. Серед транспортуючих змішувачів відзначаються стрічкові, лопатеві та шнекові.
Для перемішування мас рідкої продукції використовуються лопатеві, гвинтові та турбінні машини. Найбільш швидкохідні турбінні мішалки застосовуються для перемішування продукції як з малою, так і з великою в’язкістю (до 500 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 25 мм. Гвинтові або пропелерні змішувачі за рахунок складної форми робочої поверхні відзначаються високою ефективністю при перемішуванні малов’язких рідин (до 6 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 0,15 мм. Лопатеві машини характеризуються простотою конструкції, забезпечують ефективне перемішування у напрямі, що перпендикулярний площині лопатів (особливо, коли щільність частинок осаду велика, а в’язкість рідини незначна).
З метою перемішування пластичних мас використовуються машини, які можна класифікувати наступним чином:
за формою робочої камери: з вертикальним та горизонтальним резервуаром, з чашею,
за конструктивним виконанням: роторні, лопатеві, шнекові та вальцьові.
1.2 Особливості процесу змішування в апаратах періодичної та безперервної дії
В апаратах безперервної дії надходження компонентів на змішування та видача готової суміші відбувається безперервно. В окремих випадках компоненти надходять у змішувач дискретно. Якість приготованої у таких змішувачах композиції залежить не тільки від процесу змішування у змішувачі, але і від характеру живлення (дозування) компонентів. Практично не один постачальник не може забезпечити безперервне надходження матеріалу у строго заданій кількості в кожний момент часу. Відповідно, вже в момент надходження компонентів в змішувач завжди можливі відхилення у співвідношенні компонентів від норми, заданою регламентом на готову суміш. Ця обставина накладає на основну функцію змішувача (якісно змішувати компоненти, які надходять) додаткові умови – вирівнювання або “згладжування” флуктуацій постачальних потоків, яке забезпечує коливання співвідношення компонентів у готової суміші у заданих межах.
Будь-який безперервно діючий змішувач з вхідними та вихідними потоками, які часто називають сигналами, спрощено можна відобразити у вигляді умовної схеми (Рис. 1.1).
Рис.1.1 Схема змішувача безперервної дії.
На цій схемі за регулюючий параметр прийнято миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вх у вхідному потоці, а за вихідний параметр – миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вих у готовій суміші.
Приготування однорідних по змісту композицій з твердих сипучих або пастоподібних матеріалів змішуванням їх у змішувачах – широко застосований процес. Коло хімічних виробництв, у яких використовують цей процес, надзвичайно різноманітний.
В хімічному виробництві в основному використовують змішувачі періодичної дії. Це пояснюється тим, що, по-перше, при періодичному веденні процесу змішування можливо забезпечити точне співвідношення між компонентами суміші (їх завантажують у змішувач по вазі), а по-друге, при великій кількості компонентів їх дозування в змішувач безперервної дії незручно.
За механікою переносу речовини змішувачі періодичної дії можна поділити на циркулярні змішувачі, змішувачі об’ємного змішування, змішувачі дифузійного змішування. До циркулярних змішувачів відносять найбільш розповсюджені змішувачі порохоподібних та мілкозернистих матеріалів. Для цих змішувачів характерний рух (циркуляція) основного потоку змішуваємого матеріалу по замкненому контуру. З’єднання окремих зон робочого об’єму змішувача потоком матеріалу в циркуляційний контур може бути послідовним, паралельним чи складним (з рециркуляцією, байнасом і т.д.). Рух матеріалу через зони забезпечують або переміщувальний орган, або спеціальні транспортери. Зона дії перемішувального органу складає невелику частку загального робочого об’єму змішувача.
До найбільш розповсюджених у вітчизняній промисловості циркуляційних змішувачів слід віднести планетарно-шнековий та центробіжний лопасний.
Дата добавления: 15.10.2012
|
2523. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимоги | Компас
Вступ
Задача 1 . Визначення допусків rладких циліндричних з'єднань
Задача 2. Визначення виконавчих розмірів та допусків rладких rраничних калібрів
Задача 3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення
Задача 4. Розрахунок розмірноrо ланцюrа при забезпеченні точності вихідної ланки
Задача 5. Визначення допусків різьбовоrо з'єднання
Задача 6. Встановлення числових значень допусків з у бчастої передачі
Задача 7. Визначення допусків шліцевоrо з'єднання
Задача 8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Література
Задача №1
Визначення допусків гладких циліндричних з'єднань
Завдання Для трьох циліндричних з'єднань: з зазором, з натягом, по перехідній посадці треба:
1) визначити допуски розмірів отвору та валу;
2) зобразити схеми полів допусків отвору та валу;
3) проставити на рисунках з'єднання позначення посадок згідно з ЕСКД;
4) для перехідної посадки визначити найбільш імовірні величини зазорів і натягів та вирахувати відсоток з'єднань з натягом.
З'єднання з зазором
З'єднання 64 С9/h8 виконане в системі валу. Відхилення отвору 64 С9 за 9 квалітетом, валу 64h8 за 8 квалітетом.
З'єднання з натягом
З'єднання 64 P7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64 P7 за 7 квалітетом, валу 64 h6 за 6 квалітетом.
З'єднання по перехідній посадці
З'єднання 64К7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64K7 за 7 квалітетом, валу 64h6 за 6 квалітетом.
Задача №2
Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних калібрів.
Завдання Для гладкого циліндричного з'єднання з зазором:
- побувати схеми розташування полів допусків (з числовими значеннями відхилень) гладких граничних калібрів для контролю валу та отвору;
- виконати ескізи калібрів із зазначенням на них виконавчих розмірів робочих поверхонь, шорсткості та маркування.
Ширико використовується спосіб контролю відповідності розмірів виготовлених деталей вимогам креслення,встановленим при проектуванні виробу, граничними калібрами. При цьому способі контролю дійсні розміри деталі не визначають, а лише встановлюють, чи знаходяться вони в заданих межах або виходять із них.
Граничні калібри для контролю отворів виконують у вигляді пробок, для контролю валів - у вигляді скоб.
Визначаємо розміри калібрів-пробок для отвору діаметром D=64мм, із полем допуску С9.
Задача №3
Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипника кочення
Завдання Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал:
1. визначити посадки внутрішнього й зовнішнього кілець;
2. побудувати розташування полів допусків;
3. зробити перевірку на наявність посадкового зазору за найбільшим натягом обраної посадки;
4. визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;
5. дати складальне креслення вузла.
З таблиці беремо вихідні дані для розрахунку.
Дано: Підшипник № 204, клас точності - 6 (за СТ СЕВ 774-77).
Радіальне навантаження F= 1700 Н;
Осьове навантаження відсутнє;
Навантаження: - внутрішнього кільця - місцеве;
- зовнішнього кільця - циркуляційне;
Навантаження з помірною вібрацією, перевантаження до 150%. Корпус чавунний, нероз'ємний.
Режим роботи: нормальний або важкий.
Задача №4
Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки
Завдання За заданим кресленням складальної одиниці (вузла) з номінальними розмірами поверхонь деталей, розміру та точності замикаючої ланки:
- скласти схему розмірного ланцюга з позначенням збільшуючих та зменшуючих ланок;
- визначити допуски складаючих розмірів.
Розрахунок виконати методом повної взаємозамінності та теоретико-ймовірним методом.
Задача №5 Визначення допусків різьбового з'єднання
Завдання За даним номінальним діаметром:
- побудувати схему розташування полів допусків болта та гайки;
- заповнити таблицю чисельних значень діаметрі, граничних відхилень та допусків різьби болта і гайки.
Отже, призначена посадка М95 3-4Н5H/8h.
За табл. "Довжини згвинчування" різьба припадає в групу N (нормальні). Крок дрібний Задаємося класом точності - середнім.
Він забезпечує міцність з'єднання, широко застосовується у різьбових з'єднаннях загального призначення.
Номінальні значення діаметрів та крок різьби:
d(D)= 95,000 (мм);
P= 3 (мм).
Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
- встановити числові значення контрольованих показників;
- виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з ЄСКД та ГОСТ 2.403-75.
При виконанні контрольного завдання норми степені й точності зубчастого колеса задані.0
Для спряження пари зубчастих коліс норми ступіней точності монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
- кінематичну точність;
- плавність роботи;
- контакт зубців;
- бічний зазор.
Задача №7. Визначення допусків шліцевого з'єднання
Завдання: Для шліцевого прямобічного перерізу:
- визначити метод центрування, точність та характер сполучення;
- побудувати схему розташування полів допусків;
- виконати ескіз умовного позначення шліцевого валу, шліцевої втулки та шліцевого з'єднання з вказуванням геометричних розмірів, шорсткості поверхні та технічних вимог.
Задача №8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Завдання: Обрати тип шпонковоrо з'єднання та обrpунтувати йоrо. Для обраноrо типу шпонковоrо з'єднання:
- побудувати схеми розташування полів допусків для спряжених розмірів шпонки та пазів валу і втулки в масштабі;
- визначити найбільші та найменші зазори або натяrи в спряженнях;
- виконати ескіз валу зі шпонковою канавкою з урахуванням вимоr ЄCKД.
Номінальний розмір діаметру з'єднання становить 62 мм, щільний характер з'єднання. За таблицею «Поля допусків для різних сполучень шпонкових з'єднань» приймаємо посадку з'єднання шпонки з пазом валу P9/h9 та з пазом маточини - P9/h9 (щільнельне з'днання).
Дата добавления: 28.10.2012
|
2524. Курсовий проект - Залізобетонний монолітний прямокутний резервуар | AutoCad
Зміст
1. Вихідні дані
2. Матеріали для проектування
3. Розрахунок стінки резервуару
4. Розрахунок днища резервуару
5. Використана література
Вихіді дані
Призначення будівлі – прямокутний монолітний з/б резервуар.
Вид матеріалу – монолітний залізобетон.
Зовнішні розміри в плані – 18х24 м.
Висота – 3,6 м.
Товщина стін – 200 мм.
Клас бетону – В15.
Клас робочої арматури – А-500С.
Густина грунту γ – 1,8 т/м3.
Кут внутрішнього тертя φ0 = 300.
Зєднання стін з днищем - жорстке.
Примітки:
1) резервуар приймати заглибленим та закритим, функціональне призначення будівлі – для зберігання води;
2) конструкції що підлягають розрахунку: стінка та днище резервуару.
Матеріали для проектування
Згідно завдання призначаємо бетон важкий класу В15 і арматуру класу А-500С.
Бетон класу В15:
Rb = 8,5 МПа;
при b2 = 0,9; Rb = 0,98,5 = 7,65 МПа; Rbt,ser = 1,15 МПа;
Eb = 27000 МПа (з врахуванням теплової обробки).
Розрахунковий опір арматури становить:
Rs = 430 МПа = 43,0 кН/см2, Rsс = 400 МПа,
Rsn= 500 МПа = 50,0 кН/см2, модуль пружності за табл.
Es = 2,1 • 105 МПа.
Дата добавления: 05.11.2012
|
2525. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля 96 х 90 м | AutoCad
1. Вихідні дані
1.1 Характеристики мостового крана
1.2 Підбір типових конструкцій
1.3 Характеристика району будівництва
1.4 Склад покрівлі , вибір утеплювача
1.5 Розташування конструкцій
2. Збір навантаження на поперечну раму
2.1 Постійні навантаження
2.1.1 Навантаження від ваги покриття
2.1.2 Навантаження від ваги підкранових балок
2.1.3 Навантаження від власної ваги колон
2.2 Тимчасові навантаження
2.2.1 Снігове навантаження
2.2.2 Кранове навантаження
2.2.3 Вітрове навантаження
3. Статичний розрахунок рами
4. Складання комбінації розрахункових зусиль для основного сполучення навантажень
5. Розрахунок та конструювання колони крайнього ряду.
5.1 Матеріали для проектування
5.2 Розрахунок надкранової частини колони
5.3 Розрахунок підкранової частини колони
5.4 Розрахунок консолі
6. Розрахунок фундаменту.
6.1 Матеріали для проектування
6.2 Навантаження на фундамент
6.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
6.4 Перевірка висоти підошви фундаменту
6.5 Розрахунок вертикальної арматури підколонника
6.6 Розрахунок арматури підошви фундаменту
7. Розрахунок попередньо напруженої двосхилої балки покриття прямокутного перерізу
7.1 Дані для проектування
7.2 Розрахунковий проліт і навантаження
7.3 Зусилля
7.4 Розрахунок міцності за нормальними перерізами
7.5 Розрахунок міцності похилих перерізів
7.6 Геометричні характеристики перерізів
7.7 Визначення втрат попереднього напруження арматури
7.8 Розрахунок балки на тріщиностійкість
7.9 Розрахунок балки за деформаціями
Список використаної літератури
1. Довжина будівлі- 96 м
2. Проліт рами- 30 м;
3. Кількість прольотів - 3
4. Крок колон - 6 м
5. Умовний розрахунковий тиск на ґрунт Rо=0,35 МПа
6. Конструкції, які підлягають проектуванню: арка, колона – крайнього ряду та фундамент під неї.
7. Район будівництва - м. Київ;
8. Відмітка рівня чистої підлоги - 0,000м;
9. Відмітка низу кроквяної конструкції - 8,6м ;
10. Вантажопідйомність крану - Q=20/5т.;
11. Матеріали конструкцій:
Крокв`яна конструкція покриття – бетон класу В35; арматура класу А600С;
Колона – бетон класу В20; арматура класу А400С;
Фундамент – бетон класу В15; арматура класу А400С.
Дата добавления: 05.11.2012
|
 2526. Дипломний проект (училище) - Двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом із зимовим садом 19,17 х 16,88 м у Волинській області | AutoCad
Вступ
Завдання на дипломне проектування
Розділ І : Архітектурно-будівельний розділ.
1.1. Вихідні дані та характеристика будівлі
1.2. Генплан
1.3. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення
1.4. Внутрішнє і зовнішнє опорядження
1.5. Інженерні мережі. Санітарно-технічне обладнання
1.6. Техніко-економічні показники
Розділ ІІ : Технологія та організація будівництва.
Підрозділ 1 «Календарний план»
2.1.1. Вихідні дані для складання календарного плану
2.1.2.Короткий опис робіт підготовчого періоду
2.1.3. Визначення об’ємів робіт
2.1.4. Вибір методів виконання робіт, машин та механізмів
2.1.5.Опис виконання основних будівельно-монтажних робіт
2.1.6.Визначення трудомісткості робіт, і затрат машинного часу
2.1.7.Визначення матеріально-технічних ресурсів
2.1.8.Проектування календарного плану
2.1.9.Складання графіка постачання будівельних конструкцій,виробів і матеріалів
2.1.10.Складання графіка роботи будівельних машин і механізмів
2.1.11.Визначення техніко-економічних показників
Підрозділ 2 «Будівельний генеральний план»
2.2.1. Вступ. Сфера застосування будівельного генерального плану. Основні принципи проектування буд генпланів
2.2.2. Розрахунок потреби в складах
2.2.3. Проектування тимчасових будівель та споруд
2.2.4. Організація тимчасового водопостачання
2.2.5. Розрахунок потреби в електроенергії
2.2.6.Техніко-економічні показники буд генпланів
Підрозділ 3 «Технологічна карта»
2.3.1.1. Вступ
2.3.1.2. Сфера застосування. Вихідні дані
2.3.2.1.Технологія і організація будівельного процесу
2.3.2.2. Контроль якості
2.3.2.3. Вибір розчинозмішувача
2.3.3.Матеріально - технічні ресурси
2.3.4.Техніко - економічні показники технологічної карти
2.3.5.Охорона праці
Розділ ІІІ : Розрахунок будівельних конструкцій.
3.1. Обгрунтування вибору конструкції
3.2. Розрахунок снігового навантаження
3.3. Збір навантаження
3.4. Розрахунок та конструювання
Розділ ІV : Економіка будівництва.
4.1. Пояснювальна записка до економічної частини проекту
4.2. Технічне нормування праці
4.3.Тарифні системи,сітки, ставки та їх призначення
4.4.Локальний кошторис на загально-будівельні роботи
Розділ V : Охорона праці та навколишнього середовища.
5.1. Обґрунтування актуальності вирішення питань охорони праці та навколишнього середовища в ході проектної розробки
5.2. Аналіз будівельного процесу з метою виявлення небезпечних та шкідливих факторів,небезпечних зон
5.3. Основні нормативні вимоги безпеки при виконанні окремих будівельно – монтажних робіт та експлуатації машин та механізмів
5.4. Запроектовані заходи та технічні рішення для ліквідації і зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів
5.5.Запроектовані заходи протипожежної профілактики на будівельному майданчику
5.6. Заходи охорони навколишнього середовища
Література
На цокольному поверсі розміщені наступні приміщення: хол, кімната відпочинку, технічне приміщення, сан. вузол, коридор, сауна, пральня, паливна, гараж на 2 автомобілі.
На першому поверсі розміщені наступні приміщення: тамбур, гардероб, сан.-вузол, хол, вітальня, кухня, їдальня, зимовий сад, більярдна, сходовий хол.
На другому поверсі розміщені наступні приміщення: хол, кабінет, вітальня, дитяча кімната, гардеробна(3 шт.), ванна кімната(3 шт.), дитяча кімната(2 шт.), сан.-вузол, спальня(2 шт.), сходовий хол.
На мансардному поверсі розміщені наступні приміщення: хол, вітальня(2 шт.), сходовий хол, комора(2 шт.), веранда(2 шт.).
Запроектовано вхід зі сторони головного фасаду, вхід із задньої сторони фасаду на перший поверх, також є вхід зі сторони бокового фасаду на цокольний поверх.
-економічні показники
Площа забудови , м2- 394,7
Будівельний об’єм, м3 -4665,4
Загальна площа, м2 -934,53
Житлова площа, м2 -289,33
Дата добавления: 07.11.2012
|
2527. Двухэтажный жилой дом, ОВ | AutoCad
Отопление.
Источником тепла служит газовый котел.
Параметры теплоносителя в системе отопления - 80-60°С.
Циркуляция воды в системе - насосная.
Система отопления запроектирована двухтрубная в горизонтальной петле. Нагревательные приборы - стальные радиаторы KERMI и конвекторы канальныеJAGA (Mini Canal с решеткой DBL). Регулирование теплоотдачи приборов осуществляется термостатическими клапанами. Удаление воздуха предусматривается через воздуховыпускные клапаны, входящие в комплект радиаторов.
Подключение к приборам - боковое.
Разводящие трубопроводы от котла и стояки из стальныx электросварныx труб, прокладываемых в теплоизоляции Thermaflex.
Разводящие трубопроводы от распределителей к приборам выполняются из полиэтиленовых труб KAN-therm. Разводка трубопроводов осуществляется в конструкции пола, в гофре "пешель".
Дата добавления: 08.11.2012
|
2528. Курсовий проект - Циліндрично-червячний двоступінчястий редуктор | Компас
– тягове зусилля F=37.5кН,
– швидкість стрічки v=0.26м/с,
– діаметр барабана D=0,4 м,
– термін служби h=40000 год.,
– режим навантаження середньо рівномірний,
– редуктор двоступінчастий горизонтальний.
Знаючи значення потужності Рдв=13,639 кВт і частоти обертання nдв=(939...12420) од/хв. підбираємо двигун серії АИР ГОСТ 19523-81 (табл.. 1.3,<1]).
Виберемо двигун 4А132М2/2900 з Рном=11 кВт та з частотою обертання nдв=2900 об/хв..
Складання роблять відповідно до креслення загального виду редуктора.
Перед складанням внутрішню порожнину корпуса редуктора ретельно очищають і покривають маслостійкою фарбою.
На ведучий вал-шестерню надягають мазеутримуючі кільця та шарикопідшипники, попередньо нагріті в мастилі до 80...1000С.
На проміжний вал закладають шпонки (вказати розмір) та напресовують зубчасті колеса до упору в бурти валу. Надягають мазеутримуючі кільця і встановлюють шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі.
У вихідний вал закладають 2 шпонки (вказати розмір) та напресовують зубчасте колесо до упору в бурт валу. Надягають розпірне кільце, мазеутримуючі кільця і встановлюють шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі.
Зібрані вали укладають у корпус редуктора і надягають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів. Затягують болти, що кріплять кришку до корпусу.
Встановлюють манжети у наскрізні кришки підшипників ведучого та вихідного валів. У підшипникові камери закладають пластичне мастило, встановлюють кришки підшипників з комплектами прокладок.
Провертанням валів перевіряють відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки). Закріплюють кришки гвинтами.
На кінець ведучого валу в шпонкову канавку встановлюють шпонку (вказати розмір) та встановлюють муфту. Закріплюють її торцевим кріпленням. Гвинт торцевого кріплення стопорять спеціальною планкою.
Вкручують пробку маслозливного отвору з прокладкою і жезловий масловказівник. Заливають у корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою. Закріплюють кришку болтами. Зібраний редуктор обкатують і випробовують на стенді за програмою, встановленою технічними умовами.
Дата добавления: 22.11.2012
|
2529. Курсовой проект - Расчет электрической лебедки | Компас
А-1 общий вид;
А-2 крановая подвеска;
А-3 ось блока;
А-3 оси-держатели.
Содержание
Реферат
Введение
1.Обзор конструкцый механизмов
1.1Общие сведения
1.2. Назначение и классификация кранов
2.Росчет механизма подъема
2.2. Выбор каната
2.3.Определение диаметра блоков и выбор профиля желоба
2.4. Выбор грузового крюка
2.5. Расчет элементов крюковой подвески
2.6. Расчет грузового барабана
2.7. Расчет крепления конца каната
2.8. Выбор электродвигателя
2.9. Выбор редуктора
2.10. Определение фактической скорости подъема груза
2.11. Муфты
2.12. Выбор тормоза
2.13. Проверочный расчет тормоза
3. Выбор конструкцыоного материала
Вывод
Список литературы
Входные данные:
- грузоподъемность - 2 т;
- скорость подъема: 0,13 м/с;
- высота подъема: 10 м;
- группа режима работы: М1.
ВЫВОД
Данный курсовой проект представляет собой комплекс расчетно-графических работ, по расчету механизма подъема для ремонта и монтажа электрической лебедки, её технологических узлов, обеспечению эксплуатации и монтажа. Обеспечены оптимальные условия работы.
Спроектированная на основании расчетов и подборов электрическая лебедка грузоподъемностью 2 тоны.
В ходе работы был произведен: выбор каната, выбор грузоподъемного крюка, расчет диаметров блоков и выбор профиля желоба, расчет элементов крюковой подвесы, расчет грузового барабана, расчет крепления конца каната на барабане прижимными накладками, выбор электродвигателя, выбор редуктора, выбор муфт, выбор тормоза, проверочный расчет тормоза. А также, чертежи общего вида электрической лебедки и барабана.
В результате проектных и расчетных работ (конструктивный расчет, расчет на прочность) выбраны конструктивные единицы, подтверждена механическая надежность, конструктивное совершенство механизма. Эти факторы являются основными для высокопродуктивной, бесперебойной работы оборудования ремонта и монтажа.
Дата добавления: 22.11.2012
|
2530. Креслення - Пристій для розточування блоків ДВЗ | Компас
1. Тип пристрою - переносний
2. Привід - електричний
3. Маса пристрою - 4,150 кг
Дата добавления: 24.11.2012
|
2531. Дипломний проект - Розробка метальника грунту (ДСНП) до бульдозера ДЗ-42Г на базі гусеничного трактора загального призначення ВТ-90 | Компас
. формату А1.
1. Огляд технічних рішень.
2. Розрахунки продуктивності.
3. Технологічна схема роботи.
4. Бульдозер з метальником.
5. Робоче обладнання з метальником.
6. Метальник.
7. Деталювання.
8. Деталювання.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ РОБОЧИХ ОРГАНІВ БУЛЬДОЗЕРІВ
1.1.Організація та проведення патентного пошуку
1.2.Аналіз технічних рішень бульдозерних робочих органів
2. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЕКТОВАНОГО БУЛЬДОЗЕРА
2.1. Вихідні дані
2.2. Вибір габаритних розмірів відвалу
2.3. Тяговий розрахунок бульдозера
2.4. Розрахунок потужності приводу метальника ґрунту
2.5. Розрахунок параметрів метального обладнання
2.6. Розрахунок продуктивності бульдозера
2.6.1. Розрахунок продуктивності існуючого бульдозер
2.6.2. Розрахунок продуктивності проектованого бульдозера
3. РОЗРАХУНОК ГІДРАВЛІЧНОЇ СИСТЕМИ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ
3.1. Розрахунок гідравлічної системи робочого обладнання
3.1.1. Визначення подачі рідини
3.1.2. Визначення діаметрів трубопроводів
4. МІЦНІСНІ РОЗРАХУНКИ ДЕТАЛЕЙ ТА З’ЄДНАНЬ
4.1. Визначення діючих сил на кромку відвалу
4.2. Розрахунок рами бульдозера
4.2.1.Вибір розрахункової схеми рами бульдозера
4.2.2. Визначення зусиль у ланках рами бульдозера
4.2.3 Визначення геометричних характеристик рами
4.3. Розрахунок вала метальника
4.4. Розрахунок шпонкового з’єднання вала метальника
4.5. Розрахунок лопаток метальника
5. ТЕХНІЧНА ТА ВИРОБНИЧА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУЛЬДОЗЕРА
5.1. Технічна експлуатація бульдозера
5.2. Виробнича експлуатація бульдозера
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
6.1. Аналіз умов праці машиніста
6.2. Оглядовість робочого майданчика і робочих органів
6.3. Захист машиніста від шуму
6.4. Опалення та охолодження кабіни
6.5 Світлотехнічні прилади
6.6 Техніка безпеки при роботі бульдозера
6.7 Пожежна безпека
6.8 Охорона праці при технічному обслуговуванні та ремонті тракторів
7. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК
7.1. Вихідні дані
7.2. Розрахунок капітальних витрат
7.3. Розрахунок ТЕП проекту
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Найбільш трудомісткою частиною будівництва є земляні роботи, причому їх обсяги зростають великими темпами. При цьому на долю бульдозерів припадає близько 32% усього обсягу земляних робіт у будівництві. Тому існує необхідність підвищення рівня їх комплексної механізації та зокрема підвищення продуктивності бульдозерів.
Пропонується конструкція додаткового обладнання, а саме метальника ґрунту, який дозволить інтенсифікувати робочий процес бульдозера, підвищити ефективність його використання та продуктивність.
Метальник з гідроприводом кріпиться до тильної частини одного з кінців відвалу. Поворот метальника в робоче та неробоче положення здійснюється гідроциліндром, також встановленим на тильній стороні відвалу.
-left:1.0cm"]Технічна характеристика бульдозера ДЗ-42Г
-left:1.0cm"]Технічна характеристика гусеничного трактора ВТ-90
| | | | | |
-1.с.)
-1
. Мм
|
-14м
-461
-ма золотниками Р75-В3
|
Дата добавления: 28.11.2012
|
 2532. НВ Жилого дома c устройством узла учета воды Ду 15 мм | AutoCad
-питьевое водоснабжение частного жилого дома трубопроводом PPR ∅ 40 х 5,5 мм, с подключением к существующему трубопроводу ПЕ ∅ 63 х 4,5 мм в проектируемом колодце ВК 1.
В проектируемом колодце ВК2 предусмотрен узел учета потребляемой воды с установкой счетчика холодной воды марки "Sensus" Qn 1.5 ∅ 15 мм.
Общие данные
Cводный план инженерных сетей М 1:500
Продольный профиль сети В1 от ВК1 до Оси здания
Деталировка водопроводного колодца ВК 1 М 1:15
Деталировка водопроводного колодца ВК 2 М 1:15
Деталировка водомерного узла ∅ 15 мм
Дата добавления: 04.12.2012
|
2533. Креслення - Промислова будівля 31,08 х 21,60 м | AutoCad
-планувальне завдання видано на проектування адміністративної будівлі на чотири поверхи з кількістю конструктивного та обслуговуючого персоналу 90 працівників. Також завдання видано на проектування промислової-виробничої будівлі з кількістю працівників основного виробництва-360чол.
І.Технічні характеристики адміністративної будівлі:
1. Фундаменти-монолітні;
2. Стіни-цегляні 510мм.
3. Перекриття-панелі ПП.
4. Дах-конструкція даху шатрова, ухилом покрівлі 18°.
5. Покрівля- покрівля виконується з сендвіч-панель.
ІІ.Технічні характеристики основної виробничої будівлі:
промислова будівля в осях запроектована 72-72м,чотирьохрогінна, за висотністю одноповерхова.
1. Фундаменти-монолітні з кількістю сходинок-2, висота кожної становить-300мм. параметри фундаментів-3,6х4,2х0,3м. загальною площею-15,12м².
2. Колона- металева.
3. Несуче перекриття-Ферма металева довжиною 18м.
4. Покрівля-сендві-панелі
ІІІ. Додатково:
1. Грунт основи-легкий суглинок.
2. Рівень грунтових вод-7м.
3. Кліматичний район-ІV.
Дата добавления: 08.12.2012
|
2534. Курсовой проект - Пневмосушилка для сушки крахмала | Visio
Введение
1 Состояние вопроса
1.1 Классификация сушильных установок и способы сушки
1.2 Классификация сушильных установок
1.3 Способы сушки
1.3.1 Сушка во взвешенном слое
1.3.2 Сушка в виброкипящем слое
1.3.4 Распылительная сушка
1.3.5 Сушка инфракрасными лучами
1.3.6 Сушка токами высокой и сверхвысокой частоты
1.3.7 Сублимационная сушка
1.4 Пневматические сушилки
1.5 Патентный поиск
2 Технические описания и расчеты
2.1 Описание принципа работы технологической схемы
2.2 Описание принципа работы проектируемого аппарата
2.3 Материальный расчет установки
2.4 Тепловой расчет аппарата
2.5 Тепловые расчеты комплектующего оборудования
2.6 Гидравлический расчет продуктовой линии и подбор нагнетательного оборудования
2.7 Подбор комплектующего оборудования и конструктивный расчет проектируемого аппарата
Заключение
Список используемых источников
Исходные данные для расчета:
Производительность по готовому продукту, G2 500 кг/ч
Влажность продукта:
начальная, % 25 %
конечная, % 10 %
Продукт крахмал кукурузный
Температура сушильного агента:
на входе в сушилку, ºС 95 ºС
на выходе из сушилки, ºС 58 ºС
Параметры воздуха, поступающего в калорифер температура, t0 11 ºС
относительная влажность, φ0 81%
В качестве пылеуловителя используется циклон ЦН-15
Пневматическая сушилка используется при обезвоживании мелкодисперсных материалов при удалении главным образом поверхностной влаги. Скорость движения воздуха в аппаратах приблизительно вдвое больше скорости витания частиц. Пневматические трубы-сушилки прямоточные, что позволяет применять высокие температуры сушильного агента. В пневматических трубах-сушилках сушка продолжается несколько секунд, в них больше 50% всей влаги удаляется в начале процесса на разгонном участке длиной 1–1,5 м. Эффект пневматической сушки достигается рециркуляцией (ретуром) подсушенного материала и смешиванием его с влажным материалом.
Применяют сушилки различных конструкций для увеличения количества испаренной влаги при небольшой высоте аппарата – типа «труба в трубе», «серпантин» спирального типа, двухступенчатые с рециркуляцией материала и сушильного агента. В пневмосопловых сушилках ряда зарубежных фирм на начальном участке установлена труба Вентури.
Пневматические сушилки снабжают повторными измельчителями (дезинтеграторами). Эффективными являются пневмосушилки с несколькими расширителями, позволяющими сочетать пневматический и фонтанирующий слой для полидисперсных материалов, в которых более крупные частицы высушиваются, задерживаясь в расширителях.
К разновидностям пневматических сушильных установок относятся вихревые сушильные аппараты с тангенциальным вводом влажного материала. В аппарате образуется вращающееся циркулирующее кольцо толщиной 100–150 мм. В зависимости от размера частиц пребывание их в камере длится 2–3 мин. Спиральные пневматические сушильные аппараты изготовлены в виде плоской бифиллярной спирали в вертикальной плоскости. Влажный материал с нагретым газом в сушильной камере проходит от входного патрубка к центру камеры и от центра к периферии и к выходному патрубку.
Заключение
На основе сбора информации о технологии сушки пищевых продуктов, в частности крахмала, об оборудовании, используемом для сушки, также о разработках сушилок и произведенных расчетов данной сушилки можно сделать вывод, что данная пневматическая сушилка подходит для сушки кукурузного крахмала, так как метод сушки в пневмотрубе пригоден для высушивания материала, содержащего поверхностную влагу, также обеспечивает хороший тепло- и массообмен, высокую скорость и качество сушки.
Дата добавления: 09.12.2012
|
2535. Курсовий проект - Асфальтоукладач ДС - 200 | Компас
Вступ (Призначення асфальтоукладачів, область застосу- вання і необхідність їх використання).
1. Загальні відомості про машини для укладання АБС.
1.1. Технологічні операції, основні параметри і класифікація асфальтоукладачів.
1.2. Конструкція та принцип роботи асфальтоукладачів.
2. Тенденція розвитку і модернізація асфальтоукладачів.
2.1. Сучасні асфальтоукладачі та напрямки їх розвитку.
2.2. Модернізація асфальтоукладача з метою.
3. Конструкція і технічна характеристика проектуємого асфаль тоукладача.
4. Розрахунок асфальтоукладача.
4.1. Розрахунок основних параметрів.
4.2. Тяговий розрахунок.
4.3. Розрахунок потужності.
4.4. Розрахунок продуктивності.
5. Основні правилі ТБ при експлуатації асфальтоукладачів Список використаної літератури.
Дата добавления: 16.12.2012
|
© Rundex 1.2 |
